ЗАПОБІГАННЯ БУЛІНГУ

«Це просто жарти», — зневажливо кажуть одні. «Мені боляче», — зціпивши зуби, мовчки думає інший. Булінг — це не звичайна побутова сварка, не «конфлікт характерів», не «проблема, з якої виросте». Це повторювані дії, які мають на меті принизити, ізолювати, контролювати або зруйнувати впевненість чи твердість позиції іншої людини.

Головна мета заходів із запобігання булінгу — підвищення обізнаності про ризик булінгу та цькування серед дітей і молоді, а також пошук механізмів запобігання цьому злу. Булінг існує у різних формах, але кожна з них є неприпустимим проявом насильства, зневаги, невиправданого тиску на жертву.

Це може проявлятися, як:

• обзивання, приниження, плітки
• соціальна ізоляція, ігнорування, виключення зі спільноти
• погрози, залякування, шантаж
• кібербулінг у коментарях, чатах, соцмережах
• фізичне насильство

Булінг не завжди видно одразу, але він майже завжди надовго залишає болісні наслідки, травматичний досвід, зміни у соціальній поведінці. Діти та підлітки найчастіше не готові ділитися подібним досвідом із батьками чи вчителями, та замикаються в собі, не завжди коректно інтерпретуючи те, що з ними відбувається в неприязній до них спільноті.

Що можуть зробити батьки? Ми зібрали кілька порад від психологів:

• Постійно спілкуйтесь із дитиною. Запитуйте не лише «що ти їв», а й «як ти себе почував сьогодні?», «чи хтось тебе образив?».
• Навчайте дитину говорити «ні» і захищати власні межі, розуміти й відчувати особисті кордони.
• Пояснюйте різницю між «посварилися» і «цькують систематично». Це речі різної природи, на які треба відповідно реагувати.
• Не знецінюйте переживання своєї дитини. Якщо вона ділиться болем — це вже великий крок.
• Дійте в разі потреби. Якщо підозрюєте булінг — зверніться до вчителів, шкільного психолога, адміністрації.

Найчастіше ми дізнаємось про випадки булінгу у школах та інших спільнотах дітей і підлітків. Дійсно, для несформованої психіки звичними є накопичення агресії через правила організації, в якій дитина перебуває, прояви жорстокості, самоствердження за рахунок інших. Булінг — це не лише проблема двох конфліктуючих сторін. Це також проблема оточення, і вона потребує профілактики.

Що може зробити кожен із нас?

• Слухати. Без засудження і без фрази «ти сам винен».
• Підтримувати. Один голос підтримки може стати опорою.
• Говорити. Байдужість — це мовчазна згода з агресором.

Доброта — це вибір. І що більше людей його зробить — то менше буде болю. Збережіть собі. Поділіться. Поговоріть вдома зі своїми дітьми. Адже булінг — не справа «когось іншого». Це питання спільної відповідальності.