3 ГРУДНЯ — МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ: ЯКІ КРОКИ НАЗУСТРІЧ МОЖЕ ЗРОБИТИ КОЖЕН?

Згідно з тривожною статистикою останніх років, в Україні проживає понад 3 мільйони осіб з інвалідністю, близько 164 000 із яких — діти. На жаль, ці цифри зростають з року в рік, передусім через російську військову агресію. Діти й дорослі можуть отримати інвалідизувальні діагнози як унаслідок мінно-вибухових травм і обстрілів, так і через довготривалі захворювання. Але попри різні історії, усі ці люди потребують уваги, підтримки, гідності, нормальної якості життя.

У щоденній роботі Біржі Благодійності «ДоброДій» ми стикаємося із сотнями історій дітей та підлітків із важкими діагнозами, які отримали статус «дитина з інвалідністю», що для багатьох звучить як вирок. Більшість наших благодійних проєктів стосуються прямої підтримки таких дітей і конкретних кейсів допомоги. Але ми завжди були поборниками системних рішень — зокрема й тих, що можуть зрушити чимало прогалин у питаннях толерантності, інклюзії, соціальної підтримки, обізнаності.

3 грудня у світі відзначається Міжнародний день людей з інвалідністю, покликаний привернути увагу до проблем, захисту прав, гідності та благополуччя. Життя таких людей набагато складніше, ніж може собі уявити здорова людина. Але вони не вимагають до себе жалю чи особливого ставлення — для них важливе лише елементарне: можливість жити, бути в суспільстві, самореалізовуватися.

---

Живучи в Україні, ми всі, хоч і повільно та поступово, намагаємося будувати державу з високою культурою людських відносин. Коректне й поважне ставлення до своїх співгромадян з інвалідністю — один із маркерів такого суспільства.

Ось на які важливі моменти ми радимо звернути увагу:

1. Людина — у першу чергу людина. Інвалідність ніколи не визначає особистість. Не робіть припущень про можливості, потреби або спосіб життя людини. Тим більше, що інвалідність не обов’язково є помітною візуально: людина може виглядати цілком здоровою, але, наприклад, мати неврологічні розлади.
2. Поважайте особистий простір. Це універсальне правило для всіх без винятку. Але люди з інвалідністю можуть більш вразливо ставитися до проявів уваги з боку оточення. Завжди запитуйте, чи потрібна людині допомога. Крісло колісне, милиці, слухові апарати тощо — частина особистого простору, чіпати їх без дозволу не можна.
3. Будьте коректними у формулюваннях та емоційному забарвленні. «Людина з інвалідністю», а не «інвалід». Коли ситуація дозволяє — орієнтуйтеся на те, як сама людина називає себе. Не драматизуйте й не проявляйте жалю чи співчуття. «Бідний», «мужньо бореться» — це зайві й нав’язливі оцінки.
4. Пам’ятайте про інклюзивність. Попри складні умови воєнного часу, в Україні поступово відновлюється створення інклюзивних просторів та їхня інтеграція в інфраструктуру міст. Варто дбайливо ставитися до всіх елементів таких просторів і допомагати людям з інвалідністю користуватися ними.
5. Не перешкоджайте доступності маломобільних людей: не ставте предмети на пандуси, тактильні доріжки, місця для крісел колісних чи поручні. У тісних приміщеннях краще пропустити вперед людину, якій потрібно більше простору.

---

Ми віримо в те, що в Україні можливе створення суспільства, у якому життя людей з інвалідністю буде простішим, якіснішим і комфортнішим, а жоден громадянин не ризикуватиме бути виключеним із соціуму через проблеми зі здоров’ям.
А сьогодні, захищаючи гідність дітей і дорослих з інвалідністю, ми захищаємо своє людське обличчя!

Підтримайте дітей та підлітків із важкими діагнозами на нашому сайті: https://248.dp.ua/